А ще вдень над станцією сміло й низько летить червоний аероплан.
Етель звеліла насадити там дерев, щоб будь-який аероплан, який ризикне приземлитися, неминуче розбився вщент.
Великий сорокамісний п’ятимоторяий пасажирський аероплан-амфібія летів над Атлантичним океаном.
Зробивши повне коло, аероплан піднісся футів на тисячу вгору і від нього відокремився якийсь предмет.
Таж колись жодна молодиця слово «аероплан» не могла вимовити, всі «яроплан» казали, а тепер — «рентген», «аерофлот», а це останніми тижнями про парад планет заговорили.
Населення вибігало назустріч, дивилося на нас, як дикуни на аероплан, потім впадало в дикий ентузіазм.
Аероплан двічі ударив по фортеці, що за містом, і спокійно полетів назад.
Його навіть не хотілося називати літаком — це був аероплан.
У парку був великий луг, що, як висловлювалась Етель, просто запрошував аероплан сісти.
З цього матеріалу збудовано, кажуть, військовий аероплан.