Вчора був я — мов алое, що зростив його Едем, А сьогодні доля в мене люто влучила мечем, І, неначе сіттю, серце огорнулося вогнем.
Едем по площади вокруг памятника Малюте Скуратову.
І як тільки ви намагаєтеся взяти собі щось так, ніби воно перебуває у вжитій власності , — втрачаєте Едем.
Не в" яне лиш Поезія, Мистецтво вічним є, В сецесіях, в депресіях Нехай Едем живе !
Едем еще немного и упираемся в ворота усадьбы столбового Ивана Ивановича Куницына.
Едем обертається довкола Сонця швидше, ніж Земля.
«Я не прийду до вашого готелю, але чекатиму на вас коло „Золотого півня“ на Едем-стріт о сьомій».
Леся добре уявляла собі Едем: адже ж читала вечорами Святе письмо — ще відтоді, як навчилася складати слова з літер.
І тепер він — так би мовити, урядова, екстратериторія, фортеця начальства й соціалістичної моралі, едем новітніх пуритан, відме жований від усіх п’яниць по тім боці глибокою водою й страхом, то пак молитовною пошаною.
— Через те так заперечував проти того, щоб надто рано покинути Едем …