Його зразу ж охопив каламутний присмерк і важкий дух холодної затхлості.
Звідки цей каламутний потік, що бруднить чисту воду нашу, звідки вітер, що збиває спіле жито?
Андрій ледве повернув голову, і Вилю Власев перехопив його погляд, холодний, каламутний від стриманої муки.
Там віяв сильний вітер, бігли по дюнах струминки піску, каламутний виднокрай загортався чашею.
Подальші дні і ночі зливаються для нього у каламутний потік.
Вони вливалися у потічок, що загинався кудись на північ і від останніх дощів перетворився на стрімкий каламутний бурчак.
— озвався полковник, звертаючи на нього каламутний погляд.
Нарешті Бен дозволив собі повільно опуститися в глибоке крісло перед телевізором, мовчки втупившись у каламутний екран.
На очі мені вряди-годи напливали сльози, тоді світ ставав каламутний і чужий, я не бачив ні зір, ні стежки, яку топтав, хитало мене, коливало; що воно, що воно?
Але, через мої нерви, цей потік каламутний, бурхливий і тече криво.