Якою ж то окрасою для того віку було те, що вславлений тріумфом вождь, колишній цензор, та ще й не хто інший — сам Катон був задоволений звичайнісіньким конем, та й то не цілим: ділив його з саквами, що звисали по обидві сторони.
Кожен цензор у кожному газетному номері мав особистий шифр із двох літер і, здається, п’яти чисел.
Правда, лист мусив адресуватися одній особі, інакше цензор його не пропускав.
Ректор, він же і цензор, семінарії Венедикт Левицький не на жарт розсердився на цю книжку і влаштував ціле розслідування, як за скоєння політичного злочину.
Тоді я продублю вала і на полях написала: «Уважаемый товарищ цензор.
І тоді мене осі нило, що очевидно, цензор прийняв це за якийсь тайнопис.
А він як ляпне правду: внутрішній цензор не спрацював: «Ой, та якби ви знали, як це все дорого !»
Наприклад, концертний зал називався авла, старший студент — цензор і т. д.
Цензор, урядник, що проводив ценз (опис майна), наглядав також за звичаями, поведінкою громадян.
Нарешті, ще через п’ять років цензор Публій Сципіон Назика допоміг співгромадянам подолати і цю перешкоду, познайомивши їх з хронометром, їм ще не відомим , — з клепсидрою.