А коли з-за величезних, застиглих темним громаддям корпусів заводу величаво виплив щербатий диск місяця, заливши все довкола сріблястим світлом, хлопець відстав.
Щербатий місяць хилився до заходу, над рівниною мигтіли перші зірки.
Щербатий місяць раз у раз ховався за хмари, і небо було близько — хоч рукою торкайся.
Він худий від постійного недоїдання, з обладунків у нього тільки пом’ятий напівшлем з плямами іржі, а замість меча старий щербатий кинджал.
А там, де жив всевладний Єремія, де поросли вже дикі чагарі , — ще кам’яною щелепою змія щербатий мур чорніє на горі.
Єдиний ліхтар, який завис угорі , — місяць , — і той був щербатий і весь час ховався за хмари.
Він спрямував промінь світла на щербатий асфальт під ногами і попрямував до виходу з підворіття.
Щербатий місяць виплив на заході, під скелями пролягли чорні тіні.
Пам’ятаю, що того дня в голубому небі висіло не тільки затяг нуте маревом сонце, а й щербатий місяць, схожий на голову привида.
Підвівши зніяковілі очі вгору, він глянув на почорнілий, щербатий, з розпаленим балконом ріг будинку, що сумно стояв на майдані.