Карамазов підійшов до кошика з абрикосами, мовчки взяв один абрикос і, зиркнувши на дружину, перевів свій погляд на згоріло-голубе небо.
— Оця картопля так само схожа на абрикос із вересового поля, як і фрукт, знятий з того дерева.
Вже й саджанців я навиводив з нового сорту, цієї весни буду насаджувати в двох кварталах на місці вимерзлих абрикос.
Дон Хуан дав мені сушений абрикос чи смокву — в темряві я не розібрав, як, втім, і самого смаку , — і велів жувати не поспіхом і якомога ретельніше.
Ніхто з нас не куштував абрикос, бо ні в кого в селі вони не ростуть, тільки в Штокала на горі, біля провалля.
Він набрався дивної зарази, доївши абрикос після одного гостя, кавалерійського офіцера з іноземного леґіону — неймовірно немудра випадковість.
На його долоні лежав маленький зелений абрикос, завбільшки як перепелине яйце.
За рік до смерті містера Норріса ми посадили біля стайні абрикос, і з нього виросло таке чудове деревце, що просто око милує, сер , — останні слова були звернені до містера Гранта.
— А це березневий абрикос , — відповів бакалійникові вождь дервішів-вертунів Огаст Готліб.