Далі він повів мене в якийсь льох, потім в конюшню, далі в загін, в амбар, на тік, за тік, показував, лазив на якісь горища, дря-павсь на драбини й живо, задоволене й гарно балакав.
Лише плетений амбар свідчив, що все ж таки в нього щось кладуть.
На одному з пустирів стояв низький, критий соломою дерев’яний амбар, що незрозуміло як зберігся серед суцільних руїн.
Наполеон і на Москву віз у кареті горщика, і хто зна, чи не за нього поплатився імперією, а руский потрапить тобі все життя бігати за амбар, і «діло в шляпі» …