Анумо, не одставай , — він навіть узяв Ольгу Петрівну за плечі і ніби підняв її.
Та треба й нам якесь начальство мати; Анумо папу обирати !
Анумо вставать, До вечерні, може, ще пошкандибаю.
— Анумо, друже , — просичав Таурус , — повернися до краю Башти й подивися навколо.