Вона хоче завести діда в хату, аби відіспався, аби, сти-домирник, людей не смішив серед білого дня; баба тру-чає діда в плечі, за сорочку смикає, та хіба зрушиш із місця дубового окоренка?
— Я знаю добре, що ваш чоловік, хоч баба … я те сам кажу … але господар доб рий і нічого з хати не винесе, а покійний тато Луць дарма хліба не їв та й своє мав, навіть на похорон собі склав.
Іде баба від ніг до голови, а він знову ногою торкнув, колиска повернулася, і баба знов лишилася в ногах.
— Баба собі така, ніяк її трясця не вхопить , — знехотя сказав батько , — знахурка.
Баба панувала над селом чорною зловісною хмарою, і Людці це починало подобатись.
Та ні ж бо , — гукнув він, помовчавши й підбадьорившись , — що я за баба, справді !
Дід і баба зробили собі хатину, та не прорубали жодного віконця.
Прийшла баба додому та аж стогнала, сівши на полу.
Вона нахилилася вперед, затулила собою Ленґдона, який сидів, скоцюрбившись, у напівтемряві, цілковито змінившись, шаркнула крок до вояків і заверещала, мов вижила з розуму стара баба.
Поняттям «родичі», яке вживається в СК України, охоплюються такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра.