Вуст палкі рубіни грають, пломенить багрець киреї
Вуст палкі рубіни грають, пломенить багрець киреї, Золотий серпанок в' ється, кінь басує на алеї, І царя він просить вийти із хоромини своєї.
— Лоб і щоки Камбіса раптом знову почав заливати багрець.
Дедалі густіший багрець розливався по жахітних почварах на стінах.
Цей багрець уже розповзався не по небу, а по тілу Дмитра; висушуючи кров, наливав лютим болем та ненавистю обважніле серце і кожну прожилку.
Дедалі густіший багрець розливався по жахітних почварах на’стінах.
Багрець заходу пригасав, змінюючись на ніжніші тони.
— ясно дивиться в бузкову даль Кошовий, наче там, розводячи багрець і позолоту дібров, поспішають у поле духмяні дороги.