— Я візьму його меч собі, як твій предок колись взяв Багряний Дощ.
Ввечері Семен сидів біля віконця і дивився на багряний захід сонця — останній захід сонця в їхньому житті.
Вже не носив він плащ багряний, Бо знав, вино і кров червоні …
З такої нагоди вона вбереться в золото і багряний шовк, а волосся прикрасить рубінами.
Прозорий багряний туман барвистим мереживом залягав у міжгір'ях.
Боже, як згадаю його «Багряний туман», то аж не вірю …
Я ж знову побачив перед собою багряний пісок, відчув, як сонце обпалює мені чоло.
Тільки дрібно тремтів у піднятій руці келих, і з нього вихлюпувався багряний, мов кров, напій.
Фіндекано відшукав очима Руссандола — Майтімо тримав багряний стяг з Зорею Феанаро.