Ось як ловко кмітливий юнак збив Барбара з пантелику, мало того — Барбар дав себе задобрити і знову сповнився довір'ям до Мірмекса.
Барбар щодуху побіг у спальню, а Мірмекс тим часом непомітно випустив Філезітера.
Спершу дали двісті барбар ляхи, потім душили димом у ямі гнойовій.
І Барбар здогадався, що тут скоїлось, але нікому — ні жінці, ні домашнім — не відкрив своєї сердечної журби, тільки забрав сандалії, сховав нишком за пазуху, а слугам наказав зв’язати Мірмекса і тягнути на ринкову площу.
Удосвіта Барбар, виходячи зі своєї кімнати, помічав під ліжком чужі сандалії.
Залишивши переляканого на смерть Мірмекса як невідступного супутника жінки, сам Барбар зі спокійною душею виїжджає з дому.