— Так то вони, мої голубята, росли та й виросли вкупі та й покохалися собі, сердешні, на своє безголовя, Господи !
— Так отсей то завод з своіми димарями був наче монумент того безголовя, з яким наші пани вели своі хозяйства … се був печальний монумент печального кріпацкого часу.