Краєм ока я побачив, як Клод Брісо напружився у своєму кріслі, його обличчя мертвотно зблідло, а губи беззвучно заворушилися.
Вона прагнула лише одного: сидіти на місці непорушне, беззвучно, аж поки станеться те, чого вона чекала весь день.
У донесенні сказано, що він летів беззвучно, зупинявся в повітрі … Це так?
Вартовий вихопив меча і замахнувся на молодика, який дрібно тремтів і беззвучно плакав.
— Томара розкрив рота й беззвучно став дихати, що означало: він сміється; вуса його при цьому ворушились, як у великого розжирілого кота.
Що б ви сказали про зброю, яка поражає в повітрі, на воді, під водою, поражає беззвучно, незримо, без промаху? ..
Голод усі ці дні ховався за спрагою, а тепер виступив наперед, вхопив юнака за горло й беззвучно плямкав своїми синіми губами: «Ти вмреш, ти вмреш, ти вмреш !»
Рухалось воно беззвучно й швидко, і таке враження справляло, наче його ледве чи й зупиниш.
Джомо кинувся на землю і беззвучно заплакав, його широкі плечі здригалися.
Блискучі очі проглянули кімнату і так само беззвучно, як і з’явилися, зникли у пітьмі ночі.