Хотілось би йому щоб той букет світивсь Десь серед інших хвиль між зграй рибок танечних Та вже із пам’яті відкільсь Став ткатись килим-безконечник Минулих мучених років
Я шукаю ладу між ними, слідкую за взірцем, а вони сплітаються, як безконечник на писанці.
Поняття про безкінечний плин часу передає нам трипільський безконечник (меандр).
Там, на гуральні, нещастя, Андрій вмер, може, он лежить, довгий і нерухомий, а тут ті хати, сонні і тихі, одну минеш, друга встає на дорозі, як безконечник.