Навдивовижу тихо й безлюдно було в Загородньому після великого гамірного міста.
У відділку було безлюдно, не рахуючи їх двох і Ґріра, котрий сидів у себе в кабінеті за зачиненими дверима й затуленими жалюзі.
Тепер там безлюдно, усі розбіглися … А тут, у Нью-Хенфорді?
… ГОСПОДИ, НЕВЖЕ у світі так безлюдно, що жодна жива душа цієї миті не може помилитися телефонним номером, щоб я почула бодай чийсь голос? !
Колгосп давно віджнивував, копати буряки й картоплю ще не час, і в селі було майже безлюдно.
Навколо дуже тихо, зовсім безлюдно і трохи чудно.
Бачите, коли я підійшов до дверей, було так тихо і безлюдно, що я подумав: чи не покликати когось?
Безлюдно якось, на пристані нікого, і на березі …
У коридорах було безлюдно й тихо, і лише вдалині лунала пісня фенікса.
Та незважаючи на гарну погоду, в місті було безлюдно, як і всюди на Правобережжі, де довелося побувати переселенцям.