«Безстидник , — картав себе в думках , — так і треба тобі скрізь влізти, усюди вскочити, навіть тоді, коли тобі до цього немає ніякого діла».
Він же, безстидник, діяв у ньому біс, сказав їй: «Не пущу тебе туди йти, але поведу тебе до жертви богів наших, сонце-бо сьогодні вшановуємо».
І якщо не була б крикнула голосно і не поспішила б рабиня прибігти на голос мій, то всіляко безстидник той, ніби варвар полонянку, насильством осквернив би мене".