Тому він такий безутішний і прийшов у час неурочний до Хуррем.
— його безутішний голос наповнився неприхованим жахом.
Ніщо у світі не могло переконати її більше, чим його безутішний погляд, який був наповнений добротою та розгубленістю водночас.
Але й крізь сон чув сумну урочисту музику, а повіки різало яскраве світло паркого полудня, і якесь чудне болісне і водночас приємне почуття, яке, певно, викликав безутішний сум музики, розливалось по всьому тілі.
Покоївка-індіанка, відчинивши йому, пішла доповісти про нього у вітальню, де сидів зі своїми синами безутішний Енріко Солано: він ніяк не міг заспокоїтися після того, як Рікардо привіз звістку про загибель Леонсії в печері майя.
У відповідь — німе запитання, відчай, глибокий і безутішний, як висохлий колодязь.