Біля Дону (на Куликовському полі) хан Мамай був роз битий.
За три версти від стольниці, на розвилку, де піщана дорога з Витичева вливалася в битий Соляний гостинець, переможців чекала півсотня святково вбраних комонників.
По битий велетень, який ще й досі лежав на підлозі, незграб, но здирав однією рукою мішок з голови, другою рукою тримав хлопця в береті за горло.
І починає ще ранок — битий шлях, а за ним плентаються фургони селянської городини.
— каже битий, і хіп ! та й закинув йому рясу на голову.
Від юдеїв п’ять разів по сорок ран, без одної, прийняв, три рази палицями битий був, один раз каменований, три рази корабель перевернувся зі мною, ніч і день у глибинах морських перебув.
Сотник сидів на стільці, мов громом битий, а коли цей кметь сховався з очей, ще довго кипів обуренням.
Через той битий шлях Корсунь зазнав багато лиха, бо як тільки татари набігали на Київщину, або Білу Русь, то вже вони не минали Корсуня і у пізніші часи, коли почалася боротьба України з Польщею, Корсунь не один раз переходив з рук до рук.
Сердитий голос її спиняє, вона раптом змовкає і лиш покірно, як битий песик, водить очима по людях. їй пояснюють: