Нарешті йому пощастило — він побачив невеличкий загін орків, чи-то вартових, чи-то вивідачів.
У травні московські війська під командуванням П. Яковлева та загін полковника Г. Галагана штурмом здобули Січ.
Дудочки свистіли куди попало, хрипіли й кукурікали з його грудей, але їх перекривав його одчайдушний бойовий клич: «Сибір нашого царя !»
Та одного погляду на наш загін було досить, аби зрозуміти: щось не так.
Цього разу загін складався з двохсот чоловік з десятьма офіцерами та двома лікарями, а харчів було взято на тиждень.
— Хіба чоловік бере з собою загін воїнів, коли йде на побачення з жаданою жінкою?