— Кому потрібен цей серпень? — підтримав Іраклій.
— Щось там пишуть, друкують на тому хохлацькому жаргоні, а кому воно потрібне, хто його читатиме?
Наприклад, що певні речі не слід розцінювати як абстракціонізм, що це пошук власної форми виразу, що хтось, кому Хрущов закидає педерастію, насправді є прекрасним митцем, гордістю всієї країни.
От і не знати, кому тепер доведеться уклоиятися, не жаліючи карка: барону чи сирій землі …
Отим-то Настя, дивлячись на худобу, та й журилась: що кому-то воно, каже, після нас дістанеться?
Тільки не так, як сприяють тим, кому, прихильно всміхаючись, дарують пишні нещастя, й лиш одне їх виправдовує , — що всі ті вогненні, хресні муки вони подають не по своїй волі, а на прохання.
Я притьма стрибнув на воза і тільки тепер уздрів страшне, перекошене обличчя в того, кому я вирішив відкритися.
Та й якщо вони знайдуть того, кому належать гроші, їх доведеться повернути, а Санчо цього не бажав.
Чи, на її думку, треба кому-небудь з радикалів відповісти лордові?