Мороз лютує, аж скрипить, Луна червона побіліла, І сторож боязно кричить, Щоб злого пана не збудить.
Бідолашний хлопчина боязно ковзнув поглядом крізь вікно: він не мав достатньо духу, щоб піти , — так само як кішка не може покинути недоїдену мишу чи недобите пташеня.
Людина теж чекає грози в неспокої, їй боязно, їй і радісно.
Щоб супився, як Шубін, і усміхався, як він, і, простягаючи їй осколок, казав: «Коли стане боязно за мене, подивись , — і мине !»
Боязно, щоб я не переказав гетьманові, як комі сари польські підмовляють його полковників на зраду?
Анчі була бліда, схвильовано кліпала очима і, здавалось, хотіла зважитись на якесь геройство; та коли Прокоп, зовсім втрачаючи самовладання, хотів був узяти її за лікоть, вона боязно сахнулась і відступила.
Було то хороше, то боязно, неначе щось відривалося безповоротно і назавжди, але й прибувало нове, добре чуття.
— Не зовсім це правдиво , — боязно проказала Мавка і сором’язливо почервоніла. (Вона ж була справжня новачка !)
Тому мені було, А навіть не зле, а скоріше боязно, що події останніх днів ще дадуться взнаки.