Як на мене, то добра половина отих республіканських теревенів — просто бредня.
Всякі настанови про те, що комусь там годиться чи не годиться читати — це бредня.
Стах підійшов до Оксани, поклав їй руку на плече : — Дістань мені сорочку, яку з бредня пошив: хай і в далеких краях пахне мені нашими бродами.
Усе бредня, неприторенна бредня ! волав він, бігаючи з піднесеними руками.
Так, немовби він сам падав на неї, летів з неба униз головою … — Бредня !