Знизу, де текла темна річка, долинув бренькіт мандоліни й голоси, що співали давню пісню:
Сонний бренькіт комашок розлягався ліниво, однозвучне по цілім саду, настроював чимраз більше до сну, однак я опиралася йому.
Всі вікна стояли відчинені, і з них чути було найрізноманітніші звуки: тиху розмову, дитячий сміх і плач, гавкіт собаки, бренькіт на піаніно і брязкіт посуду десь на кухні.
Чи се бренькіт бджіл причувається їй, чи се ніжні струни, чи се ангельські голоси?
— Почерез море , — долетів через воздух, немов сонний бренькіт, голос арфи …
І почувся бренькіт щабель, так зловіщий у подібних припадках.
Чуйкевичеві нагадався бренькіт двох мух на шибі вікна в гаряче літнє підвечір'я.
Почувся крик, якийсь бренькіт і Стілля зникла в глибині салі …
Олександер сидів, його мати й весь двір , — Срібний сміх там лунав, і пісні, й бренькіт лір.