Вареними більмами прозріти в юшці закипаючій — бридня !
Ти думаєш, я привид або ще якась бридня в цьому дусі.
Бридня !. . а й досі, як згадаю, То серце плаче та болить, Чому господь не дав дожить Малого віку у тім раю.
Тоді Рон промовив удавано впевненим голосом : — Але ж він збожеволів, тому половина його слів — бридня …
Латин сей, хоть не дуже близько, А все олімпським був рідня, Не кланявся нікому низько, Для його все була бридня.
Могли, читаючи, ви уші обманити, Та в світлі повному, серед ясного дня Від ока не втече безглуздість і бридня.
Час відміняє все — і норови зміня: Що любе молодим, те для старих бридня; У юнака киплять і міняться бажання
Натхнення, настрій — то бридня все, Сміліші будьте, їх не ждіть.
Але тепер, коли дійшло до справи, я вважаю, що всі ці кола та інші штуки — бридня.
Нехай вона на спомин буде, Що не щодня бува бридня; Пшениченьку позабирають люде, Останеться суха стерня.