Коли він казав, яка та бросквина солодка, чи не ховав за словами чогось таємного?
Йому смакувало повітря на висоті - солодке і холодне, як зимова бросквина.
Він знав, що відповів би пан Арлан з Грошодубу на заохочення Бросквина.
Але щойно чоловік наблизився, як обличчя під каптуром набуло знайомих рис пана Майнарда Бросквина, а бліде око виявилося застібкою із місячним каменем, якою він припинав кобеняка на плечі.
Дунк сягнув здоровою рукою і вхопив Бросквина за горло.