Під пластиковим облицюванням обчислювача заспокійливо гуло, брязкало, на панелях мирно спалахували численні кольорові вогники.
Срібло у гамані настирливо нагадувало про себе, брязкало з кожним кроком.
Десь хлюпала вода, гавкали собаки й брязкало щось залізне.
Коні й вершники вільно проїжджали попід звислим додолу гіллям, і лише інколи в кого-небудь брязкало коліщатко остроги, торкаючись твердих стовбурів.
Звідкись долинув галас, щось брязкало, наче пробували пустити завмерлий ескалатор.
«Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало !
Натомість біля вхідних дверей шарпало і брязкало ключами.
Це — власності дрібної талісман, Чи брязкало — ото й скарбниця всенька?
На борту гупали чиїсь швидкі кроки, щось брязкало, команди віддавалися півголосом.
Виявилося, що це пустий, твердий плід з вкладеними усередину камінцями: просто брязкало, але з величезною чарівною силою.