Синоніми до слова Білити

Вона очікувала на тінь усміху на матово-блідому обличчі боговладця, але той несподівано розсміявся дзвінким сріблястим сміхом: Хіба ви вмієте білити?

Опленчаки-сани заточилися під якусь лісу, кінь підкинув їх — висмикнув під горбик: далі дорога прослалася рівна, засіяна синіми смугами од місяця, мов хто полотна прослав білити.

Боги мої , — сказав Світанок стиха , — мені не було соромно білити мури в’язниці перед очима всієї Владигори …

Коли взялася білити льох, сонце вже підбилося над лісом і вигріло вистуджене вітрами її дворище.

Коли робітники почали в паперті вигладжувати й білити стіни, тоді, Бог знає, якими судами, впали стіни паперті й засипали камінням робітників церковних, числом двадцять осіб.

— Де ж його білити, коли тато помирають , — сказало мале.

Коли заходив до сестри Ониськи поїсти, ставив когось із рідні білити хату зокола, щоб чатували на небезпеку".

Дана закотила рукави, макнула щітку у цебро і сказала мрійливо: Я обожнюю білити мури … А ви, мій володарю?