Синоніми до слова Біліти

І ніхто не скаже ні про те, що біліти — колишній лікар, ні про те, звідки він приплив і куди подівся.

Зоря розсвітала, день починав біліти; ми сиділи коло віконця , — розчісувала й плела вона свої коси довгі; рум’янець густий спахував на личку, а личко було бліде.

Шапка в нього вже починала біліти, на ворс мостилися лагідні й скромні сніжинки.

Видно, знову Мельников із самого ранку заправляються, але чого ото біліти та мене хрестити?

Без його стійкості наші кісточки залишилися б біліти на цій планеті …

І хоча сипонуло снігом, папір, на якому був написаний лист, продовжував біліти в моїх руках, хоча був грубим і сірим, дуже неякісним.

А поснули уже тоді, як стали другі півні кричати, на темному небі примеркали зорі, Волосожар на північній стороні догоряв і тремтів білувастим світом, а ясний місяць почав біліти, спускаючись насупроти за гору.

Тверде, як колючий дріт, волосся над чолом уже почало злегка біліти.

— Хоч його мосць ясновельможний круль і розгнівався на вас, пане гетьмане … — звернувся Кисіль до Кононовича, і той, гикнувши, встав і почав біліти.

— Я все одно впевнений, що коли-небудь на тихоокеанському пісочку будуть біліти наші з вами кістки.