Думаю: як уже моя Варка товаришкою стала, то вже тут треба щось міркувати …
Чує Варка — в шинку хтось так на бубні витинає, що аж стріха ходором ходить.
От Варка Горбанівна перше ходила, то ще й проказує, аж соромно.
А Варка, немов чуючи щось, зробилась якась чудна , — безпричинно сердита, криклива, зла, напружена.
Варка з того аж посатаніла, лютує, а дід її вмовляє, заспокоює та хрестом навкруги обводить.
— дивувався він і підводився та поволі рухався в тому напрямку, мовби мисливець, який боїться сполохати дичину … Бутель самогону Варка заховала в сіні, біля корови.
Отець Діяковський знов заплакав і, спитавшися, чи спить панна Варка, налив той чайник горілки, в якому, звичайно, заварюють чай, сів у столовій при столі і почав смоктати з носка чайникового.
Варка мовчить і дивиться на Гната лукаво спідлоба.
І Оля (Поля, Алла, Галя, Томка, Ритка, Варка і т. д .) кліпала зворушено, бо велетень Гоцик тої миті здавався таким одночасно всеосяжно сильним і відчайдушно безпомічним, що хоч до серця його притискай.