А в очах її - недовіра, сумнів, подив, нарешті - сором.
А вже як сягнеш таких успіхів, що й перед собою відчуватимеш сором, ось тоді й можна буде відпустити наставника.
— Коли ви вже вміли вдержати його, мамо, за собою досі, так тепер і гріх і сором би був збувати його …
— йому бракувало слів, щоб виразити нестерпну тугу, сором, огиду, які враз опекли його неіснуюче серце.
Такі хвилини окуповують і безглузде кружляння в приводі, і сором міських ранків, і колотнечу навколо корита.
— Лолиса сором’язлива і довірлива , — мовив Варис.
Це ще раз підтверджувало, що німці бувають різні; часом поміж них трапляються прості, хороші люди, яких силоміць одягли в мундир, які ненавидять війну і сором ляться накинутої їм ролі володарів світу.
Органіст, з незграбною фігурою і сором’язливим обличчям, вийшов на сцену непевно, ніби вибачаючись, поспішив зайняти місце за органом.
А ти ж іще й не починав; просто сором, та й годі.
І справді, проти цієї сором’язливости виступили всі найактивніші й найрізноманітніші сили нашої епохи, тому варто на хвилю розглянути цей незвичайний збіг.