Вітер розвіяв її волосся, широкі рукави лопотіли, як крила, очі, як дві зорі, горіли.
— Примружив білясті очі, смачно пошкрібся в баках і позіхнув.
Я заплющив очі й потряс головою — вона спорожніла.
Коли стало видно стіл, що гнувся під вагою страв, очі в офіцерів, які на четвертому році війни вперше побачили таку розкіш, жадібно спалахнули.
Ось-ось вона вийде на ґанок, вона неодмінно мусить вийти, щоб на власні очі побачити відважного вершника.
На хвилину очі пробили мури гуральні, стіни панського двору і дивляться вглиб, по-новому …
Аж ось Дуглас зупинився на стежці й звів на нього очі.
З горя козак «Вісті» читає, бо своїх немає. (Прочитав дещо, заплющив очі).
— я відчула, як голосно повторила його ім'я і відкрила очі.
Прямо в душу мені дивилися її приязні, усміхнені, іскристі очі.