Яким би демократом не був росіянин, великодержавний шовінізм завжди якоюсь мірою йому властивий.
Насправді ідеологія нібито марксизму маскувала російський великодержавний шовінізм.
У цьому й полягав парадокс російського вченого мужа: не дозволяв йому великодержавний національний дух робити історично вивірені зауваги і висновки.
Не імператор чи король, не президент республіки, а великодержавний Ллойд.
Гадаю, навіть з цих кількох прикладів (а їх можна наводити безліч) видно, що сьогодні великодержавний шовінізм активно «збагачується» з арсеналів одвертого «единонеделимчества» і монархореставраторства.
Другою психологічною та ідеологічною силою русифікації є російський великодержавний шовінізм.
Тим часом історичний великодержавний зміст знаходить «Синопсис» деінде, в землі «Мосоха, прародителя мосховитів», де єсть «Москва, народ великий».
Кулик був за, а той редактор, троцькіст і великодержавний шовініст, був проти українізації.