Нескінченною вервечкою снували листоноші по дорозі на Кручу, доставляючи чемні відповіді, усі одного й того ж змісту: «Дякую, неодмінно завітаю .»
Гуд йшов попереду, тримаючи в руках компас, з яким він, як моряк, не розлучався, ми ж брели вервечкою позаду.
Не встигла ще завмерти луна від цього пострілу, як з лісу навсібіч знялася запекла стрілянина — кулі летіли одна за одною, мов гуси вервечкою.
Кок складав у комїрці консервні банки, а четверо матросів стояли вервечкою і, обливаючись потом, перекидали їх з рук у руки.
Ленґдон пішов слідком за чоловіком крізь лабіринт кла — устрофобічних трюмних коридорів, а за ними вервечкою рушили Сінскі та вояки.
Я повільно йшов понад самісінькою водою, мої супутники вервечкою ступали за мною.
Ама, тільки-но почувши це, досить бадьоро звелася й сіла, і невдовзі ми побачили, як гурт людей вервечкою звертає зі стежки до нас — попереду Маса, а позад усіх білий чоловік у корковому шоломі.
Тримаючись так, вони вервечкою подалися до пролому в стіні залу.
Вони йшли за ним вервечкою звичним маршрутом — невидимою стежкою на підлозі, що сполучала шість ключових архітектурних точок всередині храму.