Синоніми до слова Верескливий

Сміх його був, як рокіт, верескливий й несамовитий.

Ніколи не вібрувала вона під моїми перстами, й верескливий скрик («що ти, власне кажучи, робиш ?») був мені одною нагородою за намагання її розтермосити.

— верескливий голос містера нагадував крик поросяти під ножем.

Мою увагу привернув тихий верескливий посвист, якого мені раніше не доводилося чути.

Хапали за ноги і стягали вниз тих, що повзли по сталевих скобах у вертикальних шахтах-колодязях, лізли самі, падали, сплітаючись у верескливий клубок, а стіни колодязів стулялися над ними.

І не втрималась душа моя однієї зірної ночі, спокушений тим тьохкотом, впав на шмат берести і помчав-полетів з гори поміж деревом, пролетів над берегом, крізь верескливий гурт і спинився аж у плавнях …

Раптом почувся верескливий крик у супроводі гуркоту коліс, і до воріт батющиного будинку підкотила тарадайка.

Голос у мене був верескливий, і моє «брешеш» пролунало як постріл.

Розмовляло три голоси: один — м’якого баритонального тембру, другий — верескливий, наче півнячий, а третій — хрипкий бас …