Таким же міцним горішком, тільки на інший манір, був Чед.
Не стало легше й від приходу чванливого Джеймса, що привів із собою підстаркуватого манір ного корабельного агента.
Цей взір чи ідеал є дороговказом і для учителя і для шко ли.
Потім і ще один пагін д’горі жене вузлуватий і відроджує в гоні першого образу взір.
От якраз найбільше не хотілося б бачити цього слизького гада-спокусника та його скуйовджену половину, панунцю Надійку, що викручувала слова в бесіді вже так на манір галичанський, що годі було щось второпати …
Він був якийсь немов би сонний на взір, і тільки очі зблискували час від часу холодним упевненим полиском.