А на його борту Елізабет Сінскі ледве помітила такий різкий, «вибоїстий» злет: вона сиділа, байдуже втупившись у вікно й погладжуючи свій амулет.
Аж от Капітан рвучко загальмував і звернув на вибоїстий путівець.
Попід кручею вився вузький шляшок, вибоїстий та бакаюватий.
Біля ліхтаря відгалужувався вузький вибоїстий провулок і вів угору, до рівнобіжної вулиці, геть від чорної западини.