Синоніми до слова Вигулькувати

Намарно регулював я віддаль, підходив, відходив — з пливкої срібної імли не хотіло вигулькувати жодне відбиття.

Даремно я намагався регулювати відстань, підходив, відходив — жодне відображення і не збиралося вигулькувати з пливкої сріблястої імли.

Одна по одній почали вигулькувати постаті, вивільнені з закляття «розілюзнення».

Горіхів спершу наче й не видно, але як постояти довгенько, задерши голову, то вони починають вигулькувати і там і сям.

Обоє з голубими пов’язками на руках, котрих все більше почало вигулькувати по місту.

Було незрозуміло, звідки долинув той голосний ляскіт, однак з деяких сусідських вікон вже почали вигулькувати обличчя.