Біля телефону сидів залізний Прохор, що міг найбільше видержати, але його очі також злипалися.
— Я якийсь слабий , — то, певно, щось ми недобреї Треба завтра вертати до Дрогобича, бо ту, в тій проклятій ямі, годі видержати.
В цей важливий час ми за всяку ціну мусимо видержати в нашій визвольній боротьбі.
Українське життя в Галичині мусіло видержати на собі тяжку пробу.
Видержати б до кінця, м’язи в зусиллю, дух напоготові й побіда їх, а вони …
Він людина стара і дряхла, виснажена безнастанними турботами, як йому видержати московський допрос?
В душі молився до Все вишнього, щоб дав сили видержати ці знущання.
— Але я мовчала, як гріб, вини не могли мені доказати і мусили випустити з тюрми … потім жерли мене дома так, що я не могла видержати і поїхала вчитися на власний кошт.