Пан глянув на блідий видочок хлопчиків, на його одежу пошматовану й сягнув у кишеню.
— А проте не вдавай серця в тугу — ще твій видочок вигоїться.
— шепоче вона і хова на його дужому плечі свій зчервонілий видочок, а очі її таким щастям палають, яким тільки раз на віку займається серце.
Пасма білого хисткого світла, досягаючи до них, вихоплювали на мить з темряви то незворушно-спокій-не лице майора, то захоплене обличчя Паганеля, то мужні риси Гленарвана, то розгублений видочок Роберта, то безтурботні лиця матросів.