Ладна була втекти світ за очі, щоб не видіти ні сих п’яних людей, ні братів своїх.
Геґрід випростався й голосно сказав : — Бувєм радий тебе видіти, Герміоно , — а тоді підморгнув і пішов.
Будемо видіти, що він вам за чічку додому приведе !
Треба було вам, добрі люди, там бути і видіти, як раділи донькам цар і цариця, коли вони зустрілися.
Вираз «видіти плазму» перестає різати слух незвичністю.
— Підеш на подрє спати, то й не будуть видіти …
Ну, про мене, най біжать за тим медівником, будемо видіти, як їм посмакує.
Лампіто, А я б і на Тайгетські кручі вилізла, Щоб тільки мир хоч там могла я видіти !
— Будемо видіти, як далеко ти зайдеш із твоїми панами !
А він до мене: «Най мене , — каже , — бог боронит від тої роботи, не хочу єї на очі видіти !