— На островах ще можна якось жити, а от з плавнів визирати важко.
Потім і скверик, і вулиця зникають, розпливаються в якусь величезну сіру пляму і з неї - все дужче окреслюючись — починає визирати удавана посмішка якоїсь огидної харі.
Одначе, коли ми вже під' їжджаємо до його колишньої кватири, він починає неспокійно рухатись, визирати з вікна, потім раптом хапає мене за руку і благаюче, судоржно говорить:
Залазити на дерева та визирати — а чи немає де печенігів?
Сонце ледве починало визирати з-за обрію, було росяно й холодно і Роман аж тремтів.
Тому я міг визирати (з посмішкою людини доброзичливих прагнень) повернення Шарлотти: цей зуб слід було вирвати одразу.
Я з полегшенням зітхнув і став визирати нашу форс-мажорну гостю.
А отут, де оце я, треба приробити невелику діжечку — якраз таку, щоб я міг визирати назовні.
Ми схопили її, розірвали надвоє, сіли і, кожен прикриваючись газетою (ніби читаємо), почали визирати одним оком, стежачи за Бурмилом.