Із розпалених, але ще неокреслених і ще не конкретно сформованих почувань горіючого національно го підйому, доводиться Ольжичеві виковувати «людей переку тих на сталь» , — людей непохитних, як брили граніту.
А що ж то за вдатний маляр із нього був, які гострі серпи, плуги умів виковувати, яка сила була !
— Ти залишишся тут і будеш виковувати свій ланцюг.
Підсилення експлуатації примушує промисловий пролетаріат підсилювати класову боротьбу і виковувати свою історичну місію могильника капіталізму.
Боже ти мій ! а який знаменитий маляр був ! які ножі міцні, серпи, плуги умів виковувати ! яка сила була !
Гінтер пише, що: «Не вистачає виковувати собі залізні пароплави, літаки, бездротні телефони, треба виковувати також свою душу і то тим більше по володарські, що більше по володарські окайданюється сили світу».