Громада на хвилину стихла, а потім — немов набиралася духу — пройшов спершу глухий якийсь гомін; далі - дужчий, дужчий, поки не перейшов у викрик …
І забувши за це все, забувши обтруситись, вимитись, на перший викрик Володька: «О Боже !. .»
В очах навколо себе Аллан прочитав, що той страшний викрик був правдою.
Несподівано з другого боку будинку з грюкотом розчинилось вікно, почувся дзенькіт скла, зляканий викрик.
Тільки один викрик, той самий викрик невблаганно й моторошно раз у раз лунав йому у вухах:
Різкий викрик дівчинки з молодшого класу, яка на щось скаржилася.
Я ще чув за собою її викрик, але я вже швидко сторч головою біг вниз по сходах, шарпнув вихідні двері і вирвався назовні.
Десь між скелями завивають голодні шакали, з-над дубових лісків інколи долетить сонний викрик якогось птаха; часом зірветься камінь і з прицокуванням помчить униз, по камінні …
У кожному погляді мовби застиг цей моторошний викрик.