Синоніми до слова Вимолювати

Не смію вимолювати прощення, бо не сумніваюсь у Вашій невблаганності.

Страждати і вічно вимолювати у тебе прощення, коханий мій !

Він міг викликати на суд царюючих, тетрархів і примушував їх вимолювати прощення.

Бо ж нерозумно вимолювати в когось те, що можеш отримати від себе самого.

Мала б упасти перед ним на коліна, ридати, битися об брудний камінь, вимолювати помилування для того лицаря, для себе самої, для свого народу — і не могла.

Але Карарбах начебто не збирається вимолювати пощади.

І ця їхня зустріч — чиста випадковість, а для Таїси потрібно було стале товариство, бо не могла ж вона жити, як він, фресками та мозаїками, а потім опівночі дзвонити до товариша й вимолювати бодай партію в шахи.

У цю хвилину я, здається, сам стаю марновірним і готовий вимолювати у духів життя дитині.

Я ж нікого не зраджував і в нікого не збираюся вимолювати прощення.