Не можу тебе винити за те, що підстрелив мене, треба було впасти в багно, як інші …
Я міг би показати їй, що тут усе гаразд і що через пацюків мене нічого винити.
Зрештою, трудно було винити їх у цьому, бо ж трійки давно вже розпалися, робітники, вкутані хто в що міг, ішли майже наосліп, навпроти вітру, який обліп лював їхні обличчя шаром холодної березневої паморозі.
Зрозумій, якщо щось піде не так, він буде винити лише себе, тому й намагається звільнити нас від цього тягаря.
Винити когось — значить кидати тінь на маму, ганьбити її світлу пам’ять.
Адже не можна вас винити в тому, що її дядечко чинив злочини !
Ні, все-таки вона визнала, що найдурнішим було винити у всьому шоколадний батончик, який до цього взагалі не мав жодного відношення.