Синоніми до слова Винуватити

Через дитячу невинність у Софіїних очах кінець кінцем починаєш винуватити самого себе в … її гріхах.

Навряд чи можна вас винуватити — у вашому віці я бажав того ж самого.

І все ж, навіть якщо ви станете буденнішим, я не можу винуватити вас, бо дні великих справ минули.

Але Незнайка в цьому винуватити не можна: він урятував нас із Граматиком, відволік на себе; увагу циліндроголовця.

Власне, хто і в чім міг винуватити купця — він приїжджав до Києва з василіками імператорів, тоді ж з ними приїхала й царівна Юлія, але не Феодор, а василіки були сватами Юлії.

Як він може її винуватити, коли сам сказав їй так вчинити?

Їй так легше , — мовив цілитель , — бо є кого винуватити.

Але ж мене самого такий страх бере, що я не можу тебе винуватити.

Ну, його й винуватити нема чого, він — пень та й годі.