Та все ж не радив би вириватися самим у поле, де ми будемо легкою здобиччю людоловів !
Остюк зрозумів сам, що вириватися з фортів Успенівки і гнати ворога далі міг би тільки дурень.
Цієї ж хвилини обидва офіцери вертаються, ведучи під руки Ліду, яка вже не пробує вириватися.
Вириватися в усьому наперед ще не є доказ зрілості.
Вона лежала, не підозрюючи, що вкінці з неї почали вириватися короткі нестямні скрики.
Треба вириватися з оточення і йти на волості, знищувати каральні загони, гуртувати навколо себе селян, накопичувати сили.
Її червоно-білий диск пульсував, стискуючись і розширюючись, і почали вириватися в простір палаючі факели — як вогняні руки, тяглися вони до планети Ор.
Можливо, суть в тім, що перед ними в цій критичній ситуації поставала проблема, куди їм бігти, в який бік, куди вириватися, де шукати рятунку, вірніше — в чому шукати рятунку.
Стрибнути до потяга метро — і згадуй лиш як звали; вона прийде додому хвилин на сорок пізніше, зате не треба буде вириватися зі звичної, комфортної, розміреної самотності.
Куртка перестала вириватися з моїх рук, а офіціант так раптово зупинився І так швидко обернувся до мене, що я вдарилась лобом об тацю, яку він притискував до своїх грудей, мов дорогу родичку.