Синоніми до слова Виринути

Від кожної хвилі я ждав, що вона поглине нас, і кожного разу, коли корабель падав униз — у вир чи в порожнечу , — я вже не сподівався виринути.

Якраз тоді він занурювався у невідомі терени Африки, аби, може, ніколи звідтіля не виринути знову.

Ця подія живе на дні моєї свідомості … одначе спогад про неї не в силі виринути ясно наверх …

Бо тепер у нього навіть не залишиться тієї потужності, що необхідна, аби виринути із субчасу.

Сильна воля Чеді допомогла їй виринути з червоного моря болю і слабості, які затопили свідомість.

Чому Ренні дозволив собі таким чином виринути на поверхню?

Одні, обтяжені панцирями і шоломами пішли на дно, щоб ніколи не виринути, інші плаваючи, на самих морських хвилях погоріли.

І це ж треба було виринути з небуття, щоб знову накрила така інформація.

Мені лишилось тільки, затримавши подих, виринути на гребінь хвилі й щосили пливти до берега.