На цей раз пішов Антосьо з вискоком і вже не спіймався.
Спізнав-єм го по легких ногах — спускатися вискоком ко старому крутому шляхові, що то о нім так много старі повідають люди.
І вискоком за бричкою — та не пішки, а все верхами на хворостині, та ще й загнуздавши її, бо коні все цугові, щоб не здуріла, не побила.
І як до неї присватався молодий артист, українець, що недавно скінчив науку в консерваторії, вона трохи не з вискоком та з вибриком вийшла за його заміж.
Чи з вискоком вручиш комусь те поле, що вирощував, як дитину?
Настуні такий наказ в радість — ноженята шусть у взуття, кабат на плечі, і з вискоком надвір.
Якій хоч дівці слово скаже — з вискоком побіжить за ним !